З поверненням

Ти тут уперше? Створити акаунт

Мова

Сеттинг

Історія VoidVerse

Людство розірвало себе на шматки, а потім прийшов Void. Ось як уцілілі дісталися нової галактики і чому Void досі десь там.

Початок

Падіння старого світу

Двісті років Сонячна система воювала сама з собою. Земля, Марс, Венера та супутники Юпітера й Сатурна мали свої уряди, свої флоти й свої причини. Головні бої точилися за Землю: на неї претендувала кожна фракція, і жодна не могла її втримати. Договори трималися один сезон. Ніхто не міг перемогти, і ніхто не міг дозволити собі зупинитися.

Тоді прийшов Void.

Ніхто не знав, звідки він узявся. Перші кораблі з’явилися за орбітою Нептуна й не відповідали на виклики. За рік вони дісталися внутрішніх планет. Вони не вели перемовин і не брали полонених. Міста, що пережили покоління воєн, зникали за кілька годин. Фракції, звиклі воювати одна з одною, не мали відповіді на ворога, який не воював ні з ким із них зокрема. Один за одним їхні флоти було знищено, і колонії за ними замовкли.

І тоді з’явилося Світло.

Воно було радше присутністю, ніж істотою, і говорило думками, а не словами. Воно показало вцілілим єдиний вихід: один корабель поколінь, збудований усіма фракціями разом, і браму, яку Світло відчинить за Сонцем. Куди вела брама, воно не сказало. Лишитися означало вимерти.

Фракції збудували корабель. На це пішли останні їхні ресурси й більша частина довіри. Потім те, що лишилося від людства, пройшло крізь браму, і Сонячна система згасла позаду них.

Назад до розділів

Частина 1

Шлях крізь безодню

Брама мала покласти край війні. Виявилося, що це лише нове місце для неї.

Корабель виходу збудували давні вороги, і він віз їх усіх. Місяцями він дрейфував у темряві всередині брами, без зір, за якими можна було б тримати курс. Старі межі між фракціями проступили знову, палуба за палубою. Ради перетворилися на табори, табори на озброєні групи, а суперечки про пайки на суперечки про те, хто керуватиме на тому боці.

Потім відмовив реактор.

Диверсія це була чи аварія, так і не з’ясували. Ремонтні бригади три дні утримували його під контролем, і десятки з них при цьому загинули. Коли все скінчилося, корабель ще міг летіти, але вже не міг зберегти життя всім разом.

Брама випустила корабель у невідому ділянку галактики, повну зір, яких ніхто не наносив на мапи. Фракції поділили, що могли: шатли, припаси, машини, дані. Потім вони розійшлися, кожна в пошуках власного дому, і жодна не вірила, що інші триматимуться осторонь.

Ти очолюєш одну з цих фракцій.

Назад до розділів

Частина 2

Світанок нової епохи

Твої кораблі досягли недослідженої планети з тими, хто лишився від твого народу.

Світ був новий, і за нього ще ніхто не воював. Він міг стати домом, а міг стати наступним фронтом. Припасів було мало, довіри ще менше, а Void, можливо, досі був десь там. Землю було втрачено, можливо, назавжди. Інші фракції були десь серед цих зір; одні, може, погодилися б співпрацювати, інші ні.

Ти питав себе про те саме, про що в ті дні питав кожен лідер. Чи побачить хтось Землю знову? Чи можна зробити все інакше? Чи старі помилки просто переберуться сюди разом із нами?

Поселення прижилося. За кілька місяців почалися сни. Спершу невиразні: далекі голоси, обриси світла в темряві. Потім вони стали ясними, і ти впізнав голос, що вивів людство із Сонячної системи.

Однієї ночі, на балконі свого нового командного центру, ти почув його наяву.

«Ви вижили. Цього замало. Що ти робитимеш тепер?»

«Хто ти? — запитав ти. — Чому ти нам допомагаєш?»

«Колись ми були як ви, і Void полював на нас. Ми тікали, ховалися, боролися, доки не пішли за межі його досяжності. Зробивши це, ми відмовилися від права втручатися. Нам не слід говорити з тобою. Але людство стоїть там, де колись стояли ми, а Void не зупиниться.»

«Тоді скажи, як із ним боротися.»

«Цей вибір за тобою. Ми можемо радити, не більше. Учись. Ставай сильним. І понад усе не залишайся сам. Якщо ти не впораєшся, людство не підніметься вище цього. Воно скінчиться.»

Голос стих. Ти ще трохи постояв на балконі, під небом, зорі якого поки не знав.

Назад до розділів

Частина 3

Перші кораблі нової ери

Перші роки були важкими. Планета могла підтримувати життя, але ледве-ледве і тільки за постійної праці: терраформування, видобуток, нормування. Погода була непередбачуваною, припасів бракувало. Траплялися суперечки, і деякі з них доходили до насильства. Але колонія вистояла.

Твої інженери розібрали те, що лишилося від технологій виходу, і збудували з нього щось нове. Після років праці першу верф було добудовано, і з її доків вийшли перші бойові й транспортні кораблі. Уперше від часів виходу твій народ міг захищатися, досліджувати простір за межами своєї планети й зайняти своє місце в цій галактиці.

Інші фракції теж будували. Зі зростанням їхніх флотів зростали й амбіції. Одні розширювалися, бо вважали, що мусять, інші тому, що могли. Умови для наступної війни вже склалися.

Тієї ночі, коли перший бойовий корабель завершив випробування, голос повернувся.

«Ти робиш перші кроки до влади. Влада — палиця з двома кінцями. Як ти нею скористаєшся?»

«Щоб нам ніколи більше не довелося пройти через це, — відповів ти. — Щоб бути достатньо сильними й зупинити Void.»

Пауза.

«Сила без мудрості — це руйнування. Якщо шукаєш лише війни, можеш стати тим, чого боїшся.»

Потім він зник, а питання лишилося з тобою: чи стануть фракції разом проти Void, чи розірвуть одна одну раніше, ніж він повернеться?

Назад до розділів

Історія триває в грі

Починаючи з частини 4, кожна нова частина надходить до вас як передача просто під час гри. Створіть свою імперію, щоб зловити наступний сигнал.